1 травня фотоспільнота Прикарпаття згадуватиме свого надзвичайно талановитого колегу, світлої пам’яті Павла Дроб’яка. Про те, наскільки фотомистецтво і Дроб’як були єдиним цілим, засвідчує його творчий «позивний», що приріс до майстра з легкої руки письменника Юрія Андруховича — ФотоПавло. Під цим іменем він фігурує у спогадах, присвячених йому проєктах. Так його називають друзі й колеги.
Павло Дроб’як народився 1 травня 1948 року в селі Дмитровичі Пустомитівського району на Львівщині. У 1975 році переїхав до Івано-Франківська. 1989 року вступив до Спілки фотохудожників України і був одним з її фундаторів. З 1991 – вільний фотограф. Творчою фотографією почав займатися в першій половині 70-х років. Співпрацював з фотоклубами Львова («Будівельник», «Семаформ») та Івано-Франківська («Ватра»). З 1989 у фотоклубі «Колумб» (Тисмениця). Плідно співпрацював з міжнародною бієнале «IMPREZA». У 1996 за успіхи на міжнародній арені відзначений званням AFIAP – Художник Міжнародної Федерації Фотомистецтва. В другій половині 90-х активно долучився до заснування у Франківську національної бієнале «Природа».
У 1975 році Павло на постійно перебрався до Івано-Франківська, де провів майже чверть століття, яке було найбільш творчо плідними в його житті. Активно працював в періодичній пресі. Автор ілюстрацій в каталогах художніх виставок, збірках поезій, рекламних буклетах, краєзнавчих, наукових, фотографічних та мистецьких виданнях. В числі інших митців ФотоПАВЛО був охоплений мистецьким середовищем «Станіславський феномен».
У 1989 році мав персональну виставку в рамках першої міжнародної художньої бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ) та групові виставки з художниками у 1986 (Каунас, Литва) і 1988 (Івано-Франківськ) роках. 1993 рік – персональна виставка в приміщенні фотоательє «Горизонт» у Івано-Франківську. У 1994 році реалізував проєкт «MEMORIA ‘94” про кам’яну цвинтарну пластику Прикарпаття. У 2008 в культовому франківському арт-кафе «Химера» відбулася остання прижиттєва персональна виставка автора.
Нагороджений медаллю лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987) і грамотою Івано-Франківського облвиконкому за сумлінну довголітню працю по пропаганді краєзнавства. Був відзначений стипендією для видатних діячів культур и і мистецтва. Нагороджений золотою медаллю FIAP (Міжнародна Федерація Фотомистецтва) на Третій міжнародній фотобієнале чорно-білої фотографії «AQÜEDUCTE’94» в Серданьойола-дель-Валлес (Іспанія).
Учасник чисельних фотовиставок в Україні, Білорусі, Австрії, Англії, Аргентині, Бельгії, Великобританії, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Польщі, Португалії, Росії, Угорщині, Франції, Чехословаччині.
Окремі роботи Павла Дроб’яка знаходяться в приватних колекціях Канади, у фонді Фотоасоціації Сарагоси (Іспанія), в музеї Photography Museum Photographic Founds (Серданьйола-дель-Валлес, Іспанія), в Центрі візуального мистецтва «Батана» в Ровінь (Хорватія).
Наприкінці 90-х повернувся до рідного села Дмитровичі, щоб допомагати старенькій мамі поратися з господарством. Шостого червня 2009 несподівана раптова хвороба вкоротила віку чудовій людині та непересічному фотомайстрові..
Тим, хто спілкувався з ФотоПавалом, хто мав щастя творити поруч, завжди бракуватиме цього світлого, лагідного, а водночас дуже особливого чоловіка — із лише йому притаманним, неповторним поглядом на світ, який він талановито пропускав через фотооб’єктив і закарбовував на фотопапері.
Вероніка Заник, Ростислав Кондрат
